…Минули десятиліття від того часу, як відгриміли бої Великої Вітчизняної війни на нашій землі. Це була найстрашніша, найкривавіша війна століття. Скільки людей загинуло на фронтах, мабуть, ніколи не підрахувати... Страшні очі Великої Вітчизняної війни заглянули в кожне віконечко тодішньої радянської сім’ї, в душу кожної людини.

«В нашій сім’ї пам’ять про цю війну буде жити завжди, адже мій прадід брав у ній участь», - розповідає учень 4 класу Чернещинського НВК Олешко Назар, який взяв участь у районному літературному конкурсі «Сімейна реліквія». У своїй роботі «Пам'ять мого роду» він розповідає про те, що сімейною реліквією, святинею їх сім’ї, яка є дуже важливою, тому що сприяє зближенню та відчуттю єдності, є сімейний альбом.

       Ми з дідусем часто переглядаємо той альбом великої родини Олешків, у якому кожна фотографія зберігає живі сліди історії, розповіді про минуле. Кожен портрет  — це не просто данина традиції, а й пам’ять про тих, хто творив історію, хто відстоював незалежність України, з кого треба брати приклад. Тато говорить, що шитий той альбом червоними і чорними нитками: переплелись у ньому і радість, і смуток, спомин про хороше і те, чого ніколи вже не  повернеш, що забрала війна…

     …Ось я знову з татом листаю  сторінки сімейного альбому, читаю підписи фотографій, вдивляюсь у кожне обличчя світлин - і слухаю, слухаю…